|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сидів рибак над водою,
Скоцюрбивши спину
І на голову поклавши
Велику цеглину.
Мимо нього молодичка
Бігла голонога.
Зупинилась, здивувалась:
— Вперше бачу йога!
Обдивившись молодичку
За якусь хвилину,
Поклав рибак на голову
Ще одну цеглину.
Потім третю взяв і руба
Примостив на тім’я.
— Сідай, — каже, — біля мене.
Скажи своє ім’я.
Молодичка запишалась:
— Звуть мене Галина.
А навіщо вам здалася
Ще й третя цеглина?
Зняв рибак із себе цеглу,
Поклав на травицю.
— Якщо, — каже, — поцілуєш,
Взнаєш таємницю.
Повагалась молодичка
І рядочком сіла.
— Гаразд, — каже, — поцілую.
Скільки того діла...
І вже потім, обтрусивши
Кофточку й спідницю,
Попросила: — Відкривай же
Свою таємницю.
— Та яка там таємниця...
Сиджу оце зранку.
Не клює клятюща риба,
Не йде й на приманку.
Проса, каші і макухи
Витратив торбину,
А ти клюнула вже третя
На просту цеглину.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Прийшов якось до рабина Хороший хлопчина. Якщо прийшов, була, значить, Поважна причина. Я хотів би женитися. Будь ласка, женися. Але ж дівка — фу, негарна. Ну, тоді дивися… Батьки в неї багатющі. То, значить, женися. Але ж вона поганюща! Ну, тоді дивися… То як мені поступити? Яким саме чином?.. Ребе трішечки подумав: Стань християнином. Чого раптом? Щоб покласти Край пустій розмові, — Будеш голову морочить Якомусь ПОПОВІ.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
